План

1. Іс торія становлення державності Ук раїни.

2. Т. Г. Шевченко — народний поет.

3. Сьогодення Ук раїни і погляд у майбутнє.

24 сер пня 1991 р. поза чергова с есія Верховної Ради при йняла Акт проголошення незалежно сті Ук раїни. Ц ей день відкрив нову еру в іс торії Ук раїни. Так е рішення було вистраждане бага тьма по коліннямиукраїнського народу.
Іс торія станов лення державно сті зав жди складна і заплутана. Кожен народ пройшов довгий шлях з вій нами, горем та втрата ми. Але іс торія ук раїнського народу найтяжч а інайболючіша, ад же збудован а вона була на кіст ках тих, х то не жалів себе у боротьбі за собор ніст ь Ук раїни.
Іс торіябудь-якого народу місти ть періо ди, які є вирішаль ними і доленосн ими у його житті та роз витку. Такими періодами для Ук раїни були: роз квіт К иївськ ої Русі, боротьба з татаро-монгольською нав алою, Н аціонально-виз вольна вій на під проводом Богдана Хмельницького, перші спроби державотворення у 1917–1919 р р. іперелом ні події 1991 року, по в’яз ані з ви ходом Ук раїни із складу С РСР. Саме низка ц их періодів і приз вела до станов лення Ук раїни, як незалежної держав и. Це були періо ди, коли роз міреніст ь пли ну су спіль ного житт я посту пається місцемвиплескові су спіль ної активно сті, коли житт я ви ходить з берегів традиційних норм та уяв лень, а уста лені стереотип и су спіль ної с відо мості й мор алі втрачають свою незаперечніст ь, поступаю ться місц ем якіс но нов им уявлення м та нормам. Природно, з часом вир подій вщухає, по вертається ритм і врівно важеність суспіль ного житт я. Про те такі ви плески не мина ють без слідно. Їх нас лід ком стаєз міна історичн их еп ох — одна, щ о від жила с воє, посту пається місц ем іншій —новій.
Долен осніподії 1991 р. кардинально з мін или історичн у долю ук раїнського народу й післ якіль кох століть підне віль ного, без державного існу вання вив ели йог о на шлях само стійного розвитку, побудови н аціональної держав и.

Полу м’я ним ук раїнськ им патріотом був Тарас Григорович Шевченко. Йог о зак лик — „свою Ук раїну любіть” — вир вався з самого сер ця, як най заповітніш е слово. Одним із найглибших у с віто вій ліри цівиявів любові до рідно го краю справедливо вважається поезія „Мені однако во” із трагіч ним, потрясаю чим закінченн ям:

Та не однако во мені,
Як Ук раїну злії люде
Присплять, лукаві, і во гні
Її, о краденую, зблудять...
Ох, не однако во мені.

Нем ов пророк, він передбачав, щ о не організов аний народ ний протест, не ви явлений до кінця народний гнів збереться над Російсько ю ім перією, як грандіоз на хмара. Вінпопереджав панів:

Сх аменіться! Будьте люди,
Б о лихо вам буде!
Розкуються незабаром
Заковані люди,
На стане суд, заговор ять
І Дніпро, і гори!
І пот ече с торінка ми
Кров у си нє море
Дітей ваших…

Він передбачав бурхливий протест і гнів, щ о віка ми виз рів ав у глибин ах народних мас.
Ук раїна у творч ості Шевченка — ц е перед усім волелюбн ий народ, гер оїч на визвольна боротьба, душевна краса поборників волі. Поет перший в ук раїнській літер атурі на весь голос сказав про вели ч, красу народноїлюбові до Вітчизни, як символу волелюбн ості.
Іпрекрасно ус відом лював Шевченко свою роль як воісти ну народного поет а, як речника с вого народу:

Возвеличу
Мали х о тих рабів нім их!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.

Т. Г. Шевченк у була власти ва с відоміст ь покликан ня с вого, с вого права говорит и відімені народу, с вого творч ого обо в’яз ку перед наро...